Урок 1. Тема. Відомості з
синтаксису й пунктуації. Словосполучення . Відмінність
словосполучення від слова, його форми й речення.
Урок 2. Тема. Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично).
Урок 3 .Тема. Речення, його граматична основа ( підмет і присудок).
Урок 4 . Тема. Види речень за метою висловлювання : розповідні, питальні, спонукальні( повторення).
Урок 5. Тема. Тире між підметом і присудком . Розділові знаки в кінці речень ( повторення).
Урок 6 . Тема. Другорядні члени речення : додаток, означення, обставини.
Урок 7 . Тема. Означення (питання, на які відповідає означення; умовне позначення його в реченні).
Урок 8. Тема . Обставина(питання, на які відповідає обставина; умовне позначення обставини в реченні).
Урок 9 . Тема. Способи вираження означення , додатка й обставини.
Урок 10. Тема. Контрольна робота з розділу „ Словосполучення .
Речення. Головні і другорядні члени речення ”.
картоплю
Зразок: Пекти
Відповідає Виражається
прикметником,
Який? Яка? Яке? Означення у непрямому відмінку,
Чий? Чия? Чиє?
інфінітивом 
Головне й залежне слово в словосполученні.
Урок 2. Тема. Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично).
Граматична помилка та її умовне позначення ( практично).
Урок 3 .Тема. Речення, його граматична основа ( підмет і присудок).
Речення з одним головним членом ( загальне
ознайомлення ).
Урок 4 . Тема. Види речень за метою висловлювання : розповідні, питальні, спонукальні( повторення).
Окличні речення ( повторення).
Урок 5. Тема. Тире між підметом і присудком . Розділові знаки в кінці речень ( повторення).
Пунктуаційна помилка та її умовне позначення ( практично).
Урок 6 . Тема. Другорядні члени речення : додаток, означення, обставини.
Додаток ( питання, на які відповідає додаток; позначення додатка в
реченні).
Урок 7 . Тема. Означення (питання, на які відповідає означення; умовне позначення його в реченні).
Урок 8. Тема . Обставина(питання, на які відповідає обставина; умовне позначення обставини в реченні).
Урок 9 . Тема. Способи вираження означення , додатка й обставини.
Урок 10. Тема. Контрольна робота з розділу „ Словосполучення .
Речення. Головні і другорядні члени речення ”.
Урок 1
Тема. Відомості з синтаксису й
пунктуації.
Словосполучення.
Відмінність словосполучення від слова, його форми й
речення.
Головне й залежне слово в
словосполученні.
Мета: розкрити сутність словосполучення
як одиниці синтаксису; навчити
учнів самостійно складати
словосполучення та виділяти їх у реченні;
поглибити знання про головне й залежне слово, навчити відрізняти
словосполучення від слова, його форми й речення; формувати
загальнопізнавальні вміння
аналізувати будову словосполучень,
порівнювати словосполучення з іншими мовними одиницями і робити
висновки; розвивати навички
аналізу мовних явищ; виховувати любов
до природи.
Обладнання: підручник з української
мови, таблиці, комп’ютер, проектор.
Тип уроку: урок засвоєння нових
знань.
Перебіг уроку
Немає
нічого милішого
за красу рідної природи.
І.
Організаційна частина.
ІІ.
Установчо-мотиваційний етап.
1.Ознайомлення учнів зі структурою теми; учитель
акцентує увагу п’ятикласників на визначенні таких понять, як синтаксис і
пунктуація та пропонує пригадати матеріал, вивчений в початкових класах.
ІІІ.
Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
1. Оголошення епіграфа.
2. Орфографічна хвилинка.
Міні – диктант.
Восени Їжак стягує у
затишну місцину сухе листя і траву. Загорнувшись у клубок, він спить усю зиму.
Десь високо-високо у верхівках сосон заплутався місяць.
Завдання учням: визначити чи написане є текстом та стиль і тип мовлення.
ІV.
Актуалізація опорних знань учнів.
Робота в парах.
Завдання:
1. Утворити словосполучення
зі словами (усно):
Рідний,
дорогий, добрий, щедрий, мудрий, веселий, близький, далекий, успішний,
невдалий, багатий, бідний, високий, низький, благородний, коштовний.
2. Дати відповідь на
запитання:
Що точніше
називає ознаку – слово чи словосполучення?
Чи є
рівноправними у словосполученні слова?
V. Сприймання нового матеріалу.
1.
Самостійна робота
учнів.
Використовуючи підручник, учні опрацьовують
теоретичний матеріал про слово і словосполучення.
2.
Робота з таблицею.
На екран
спроектовано таблицю.
Словосполучення
|
||
1.Роль у мовленні
|
Називає
предмет, дію, ознаку предмета або дії
(більш
точно, ніж слово)
|
Сонячний день
|
2.Будова
|
Головне
слово залежне слово
|
коли ?
прийти вчасно
|
3.Звязок слів у словосполученні
|
1) змістовний (за
допомогою питання);
2)
граматичний:
·
за допомогою закінчення;
·
за допомогою закінчення і прийменника
|
які
?
зів`ялі трави
куди?
прийти до
школи
|
3.
Дослідження – пошук .
Робота в групах. Клас
поділено на 3 групи. Кожна група отримує картку з таблицею.
І - група
|
ІІ - група
|
ІІІ – група
|
Іменники з прийменниками
|
Слова, з`єднані сурядними сполучниками
|
Граматична
основа – підмет і присудок
|
На екран спроектовано
сполучення слів:
вода тече, до
лісу, осінь і весна, осінній ліс, весняна вода, спів пташок, шумить вітер,
дерева й кущі, лісовий дзвін, серед лісу, прокинувся ліс, на річці, лісова
галявина.
Кожна група отримує завдання: використовуючи словосполучення, заповнити одну
із частин таблиці.
1 група.
Іменники з прийменниками.
2 група.
Слова з’єднані сурядними сполучниками.
3 група. Граматична
основа – підмет і присудок.
Дослідити,
які сполучення слів не належать до словосполучень. Виписати та створити
таблицю, кожна група заповнює лише одну частину таблиці.
Фізкультхвилинка.
Раз! Два! Три! Чотири! Пять!
Час прийшов нам спочивать.
Тож піднімим руки вгору,
Ніби глянемо
на зорі.
А тепер всі руки в боки,
Як зайчата – скоки, скоки!
Дев’ять! Дев’ять! Вісім!
Сім!
Час за парти нам усім.
VІ. Формування знань, умінь та навичок учнів.
1. Робота в зошитах.
Із
спроектованого на екран тексту виписати всі можливі
словосполучення.
Немає нічого милішого за рідну землю. Особливими чарами
віє від неї навесні. Оживає травичка і тягне до сонця свої зелені вушка. Вона
немов прислухається до жайворонкової пісні, що ллється з теплого голубого неба.
2. Робота в парах із
картками.
У поданих словосполученнях визначити головні та залежні
слова.
Осінній ранок, сивий туман, іти лісом, стояти струнко,
зайти за ріг, залишки замку, відлітати восени, милуватися краєвидами, соснова
гілка, берегти природу, прилетіти надвечір, старий явір, дуже красиво, сидіти
під сонцем, малювати осінь, чарівний пензель, милуватися нивами.
3. Робота в зошитах і біля
дошки.
Завдання: порівняти за будовою наведені словосполучення, накреслити їх схеми, зробити
висновок, які словосполучення називаємо поширеними, а які - непоширеними.
Осінній день.
Теплий осінній день.
Дуже теплий осінній день.
4. Твір-мініатюра.
Завдання: використовуючи подані слова, придумати
мініатюру «Осінній
день у лісі» (усно).
Жовте листя, золотий, багряний,
галявина, жовті килими, день, ліс,
стежка, струмочок, опеньки, дрібний,
червоніти…
5. Гра «Хто більше».
Учитель пропонує учням скласти якомога
більше словосполучень про
природу та записати їх у зошити.
VІІ.
Підсумок уроку.
Інтерактивна гра «Мікрофон».
Учні, передаючи уявний мікрофон,
висловлюють свою
думку щодо уроку.
-
На уроці я навчився…
-
Мені сподобалось…
-
Вважаю, що урок…
-
На мою думку, урок…
-
Хотів би, щоб на уроці було…
VІІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
ІХ. Домашнє завдання.
Вивчити теоретичний матеріал
з теми «Словосполучення».
Написати невелику зв’язну
розповідь «Осінні акварелі».
Вивчити поезію про природу.
Урок 2
Тема. Словосполучення лексичні й
фразеологічні (практично).
Граматична помилка та її
умовне позначення (практично).
Мета: поглибити знання учнів про
будову простих і складних словосполучень,
сформувати поняття
«лексичне словосполучення», «фразеологічне
словосполучення»; навчити
відрізняти лексичні словосполучення від
фразеологічних, знаходити
й виправляти граматичні помилки у зв’язному
висловлюванні, робити
синтаксичний розбір словосполучень; виховувати
бережливе ставлення до
природи.
Тип уроку: урок осмислення нових
знань, формування практичних умінь і
навичок на основі
набутих знань.
Обладнання: підручник , ілюстрації
пейзажів, конверти із завданнями.
Перебіг уроку
Природа – наш друг.
І. Організаційна частина.
Орфоепічна хвилинка (виразне читання
учнями поезії про природу).
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Бліц - турнір.
-
Що вивчає синтаксис та пунктуація?
-
Що називається словосполученням?
-
Що не є словосполучення?
-
Як визначити головне й залежне слово в словосполученні?
-
Які словосполучення називають поширеними і непоширеними?
-
Із твору-мініатюри «Осіння акварель» наведіть приклади
словосполучень.
ІІІ. Повідомлення теми й мети
уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Формування практичних умінь і навичок.
Вступне слово вчителя про лексичні та
фразеологічні словосполучення.
1. Робота в групах. Гра «Листоноша».
Вчитель: Діти, до нас у гості завітав
листоноша. Він залишив нам три
конверти із
завданнями. Отже, нам потрібно поділитися на три групи
і виконати ці
завдання.
Завдання для першої групи.
Із поданих сполучень
слів вибрати лексичні словосполучення.
Вказати головне та
залежне слово.
Завдання для другої групи.
Із поданих сполучень
слів вибрати фразеологічні
словосполучення,
пояснити їх значення.
Завдання для третьої групи.
Із поданих сполучень
слів вибрати ті, які не є словосполученнями.
Пояснити чому.
Накивати п’ятами, бити байдики, осіння прохолода, читати книгу, точити
ляси, гав ловити, бігати швидко, брати гору, жовте листя, рідна природа, дати
драла, короткий день, товкти воду в ступі, говорити крізь зуби, синє небо,
піймати облизня, бурхлива вода, дати гарбуза, журавлиний ключ, зустрітись на
галявині, день і ніч, прийшла осінь, до лісу, дерева і кущі, тече вода, біля
хати, при дорозі, брат і сестра, співають пташки, на річці.
Кожна група звітує про виконане завдання.
2. Робота в парах. Гра «Ти –
мені. Я – тобі».
Учні в
групах утворюють пари і виконують завдання:
використовуючи слова, записані на дошці, утворити лексичні та
фразеологічні словосполучення.
картоплюЗразок: Пекти
раків
Бити, замилювати, дати, піймати, виносити, товкти,
покласти, заварити, умивати, точити, зарубати, прикусити, пускати, узяти,
гострити.
Фізкультхвилинка:
Всі дихайте. Не дихайте.
Все гаразд.
Відпочивайте.
Дружно руки підіймайте.
Нахиліться, розігніться.
Станьте прямо.
Усміхніться.
3. «Довідкове бюро».
Відредагувати речення.
Ми подякували
учителя за екскурсію.
Багато
дізналися ми за твори українських художників.
Товариш
докоряв мене за загублений квиток.
Скористуйтесь підказкою:
Подякувати комусь.
Дізнатися про щось.
Докоряти комусь.
Пояснення вчителя.
Такі помилки називаються
граматичними. Граматична помилка –
порушення правил граматики:
неправильно утворені слова; слово вжите не
в тій формі; неправильно
побудоване речення чи словосполучення.
Граматична помилка
позначається літерою Г.
4. Гра «Редактор».
На екран спроектовано текст.
Відредагувати та правильно
записати речення.
Закінчилося прибирання зерна. Непомітно підійшла осінь.
Час прибирати картоплю та овочі.
Копати картоплю нелегко.
І лопатою за день багато не накопаєш. Якщо накопувати картоплю плугом
і збирати її руками, то для цього треба, щоб на одному гектарі працювало
багато людей.
Перевірка виконання завдань.
ІV.Підбиття підсумків уроку.
V. Оцінювання роботи учнів.
VІ. Домашнє завдання.
Вчитель ділить учнів на три групи.
Кожна група отримує домашнє завдання.
1 група – підготувати лінгвістичне повідомлення «Речення та його ознаки».
2 група – «Підмет – головний член речення».
3 група – «Присудок – головний член речення».
Урок 3
Тема. Речення, його граматична основа (підмет і
присудок). Речення з одним
головним членом (загальне ознайомлення).
Мета: поглибити набуті в початкових класах знання про основні ознаки
речення; удосконалювати вміння відрізняти словосполучення від речення;
формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи;
знаходити частини складного речення, що мають будову простих;
ознайомити з прикладами речень, у яких є тільки один головний член;
виховувати мовну культуру.
Обладнання: підручник, таблиці
«Словосполучення», «Речення», комп’ютер,
проектор.
Тип уроку: Формування практичних
умінь і навичок на основі набутих у
початкових класах знань.
Перебіг уроку.
Плекатимеш мову – цвістимуть слова
Б.
Олійник
І.
Організаційна частина.
Орфоепічна хвилинка (на екран висвітлено рядочки вірша, учні хором
декламують їх).
Щоб помилки, хитрі і спритні,
Не ховались у рядках,
Щоб слова у кожнім реченні
Опинились на місцях,
Будем гарно працювати
Мовну пильність розвивати.
ІІ.
Повідомлення теми та мети уроку.
Читання
епіграфа та робота з ним.
ІІІ. Актуалізація
опорних знань учнів.
Гра «Лови помилку!».
Учням
пропонуються словосполучення, які містять умисне введену граматичну помилку.
Завдання
учнів: знайти помилки та усунути їх і правильний варіант записати в
зошит .
Говорити на
українській мові, вступив у школу, посібник по математиці, милуватись на їхні
картини, подякувати матір, мене докоряти, я дізнався за це, заслуговувати
уваги, у честь когось.
ІV. Формування практичних умінь і навичок на основі набутих
знань.
Клас поділено
на три групи (учні отримали випереджувальне
завдання:
підготувати
лінгвістичні повідомлення про речення ).
1. Учні читають
повідомлення.
І група. Про речення та його ознаки.
ІІ група. Підмет – головний член речення та способи його
вираження.
ІІІ група. Присудок –
головний член речення та способи його вираження.
2. Практична робота.
Групи отримують картки з
практичними завданнями.
Змагання
в межах групи. Перемагає той, хто найшвидше і правильно
виконає
завдання.
І група. Учні одержують аркуші з
віддрукованими текстами, в яких знято межі
речень.
Завдання: визначити межі речень та розставити
розділові знаки.
Надзвичайна мова наша є таємницею в ній всі тони й
відтінки всі переходи звуків від твердих до найніжніших дивуєшся дорогоцінності
нашої мови слово часом дорогоцінніше самої речі кожне слово має свій сенс свою
красу за кожним словом глибинна суть і краса.
ІІ група. Учні одержують аркуші з текстами речень, в
яких потрібно визначити
підмет та пояснити, чим він виражений.
Наші пращури залишили нам ціле поле українських
слів. І зберігає мова калинова на гронах всю свою красу. Слово береже в основі
безсмертя української душі. Я тебе кохаю, материнська мово. Навчатися мови – справа непроста.
ІІІ група. Учні одержують аркуші з
текстами речень, в яких потрібно визначити
присудок та пояснити, чим він виражений.
У рідну мову народ укладав увесь свій дух.
Найбільше багатство народу – мова. У слові рідному велика сила є . Лише у ріднім
слові ми живі. Жити – правді служити.
3. Презентація результатів
групової роботи, визначення переможців.
Релаксація.
Заплющіть очі. Відведіть
руки назад і складіть у «замочок» .Зведіть лопатки. Повільно прогинайте спину
назад. Зупиніться. Станьте рівно. Розслабте м`язи.
Уявіть себе в аквапарку. Багато свіжого повітря й води. Простежте очима за
уявним водоспадом. А тепер ви спускаєтесь водяною гіркою. Стоп. Повільно
розплющуємо очі. Сідаємо на місця.
4. Колективна робота над
складанням таблиці «Головні члени речення».
На екран
спроектована схема таблиці. Учні, користуючись лінгвістичними повідомленнями,
визначають головні члени речення та способи їх вираження і заносять в таблицю.
Головні члени речення
|
|
Підмет
|
Присудок
|
Способи вираження підмета
|
Способи вираження присудка
|
Іменники у Н.в.:
|
Різними
формами дієслова:
|
Займенником у Н.в.:
|
Іменником:
|
Неозначеною формою
дієслова:
|
Прикметником:
|
Словосполученням:
|
|
Очікуваний результат
Головні члени речення
|
|
Підмет
Головний
член речення, що означає предмет (особу), про який говориться у реченні,
відповідає на питання хто? що?
|
Присудок
Головний
член речення, що означає дію предмета,
про який говориться в реченні і відповідає на питання: що робить підмет? що з
ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
|
Способи вираження підмета
|
Способи вираження присудка
|
Іменники у Н.в.:
Надзвичайна
мова наша є таємницею
|
Різними
формами дієслова:
У рідну мову народ
уклав свій дух.
|
Займенником у Н.в.:
Я тебе
кохаю, материнська мово.
|
Іменником:
Найбільше багатство
народу – мова.
|
Неозначеною формою
дієслова:
Навчитися
мови – справа непроста.
|
Прикметником:
Лише у ріднім слові ми
живі.
|
Словосполученням:
Всі ми
відповідаємо за розвиток української мови.
|
|
5. Метод- дослідження.
Робота в зошитах і біля дошки. Визначити в
реченнях
підмет і присудок.
Світає. Край
неба палає. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає. Пахне барвінком нічним.
Замовкає річ. Вечір. Ніч.
6. Слово вчителя.
Пояснення про
односкладне речення.
7. Робота учнів з
підручником.
8. Прискорений диктант.
Добираються
короткі речення, найкраще прислів’я, приказки, які учні можуть запам’ятати ,
подумати над їх значенням, пояснити їх і використовувати пізніше у своєму
мовленні. Записати слід 2-3 речення. Учитель зауважує, що читатиме кожне
речення у прискореному темпі лише раз.
Учням пропонується уважно послухати його,
запам’ятати, а також визначити, яке правописне правило діє тут. Потім тлумачать
кожне з речень, наводять приклади ситуацій, у яких доречно їх використовувати,
і називають вивчені частини мови та визначають підмет і присудок.
Мова – душа
народу.
Слово не
горобець: вилетить – не впіймаєш.
Язик не має
кісток, а може розбивати кістки.
Слово не має
крил, проте облітає весь світ.
Слово, що
злетіло з вуст, і на четверику не наздоженеш.
Слова й
справи показують, хто є хто.
Гостре
словечко коле сердечко.
V. Підбиття
підсумків.
Гра «Незакінчене речення».
Граматична
основа – це…
Підмет – це…
Присудок –
це…
Двоскладне
речення – це…
Односкладне
речення – це…
VІ.
Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІІ. Домашнє
завдання.
Уявіть
собі, що вас запросили до учнів молодших класів провести урок.
Складіть висловлювання на лінгвістичну тему «Граматична основа
речення. Односкладні речення».
Урок 4
Урок - мандрівка в світ казки.
Тема. Види речень за метою
висловлювання: розповідні, питальні,
спонукальні (повторення).
Окличні речення (повторення).
Мета: повторити і узагальнити поняття
про види речень за метою
висловлювання, про окличні
речення, правильно їх інтонувати;
розвивати творчі вміння
побудови речень різних за метою
висловлювання; виховувати
пошану до загальнолюдських духовних
цінностей.
Обладнання: підручники з української
мови,української літератури, малюнки
до казок,
книжкова виставка казок, комп’ютер, проектор,
портрет «Українська дівчина» В. Маковського, 1873 рік.
Тип уроку: Формування практичних
умінь і навичок на основі набутих знань.
Інтегрований
урок української мови, української
літератури.
Перебіг уроку
Казковий
світ!
Він збереже людей від бід.
І бути добрими завжди
Навчає казка.
І.
Організаційна частина.
ІІ.
Перевірка домашнього завдання.
Учні
зачитують лінгвістичні повідомлення про головні члени речення.
Орфографічна
хвилинка.
Міні –
диктант (повторення вивченого матеріалу).
Біла
Церква, Велика Ведмедиця, Дід Мороз, державний банк,
Президент України, президент
агрофірми, Червона Шапочка, Різдво,
гора Говерла, місто Одеса.
Пояснення орфограм.
Орфоепічна хвилинка.
(учні читають напам’ять заздалегідь вивчені
рядочки про казку)
Зараз я покинув гори,
Кинув темний гірський ліс.
Сядь і слухай – скільки дивних
Я казок тобі приніс.
Слухай, слухай першу казку,
Всі слова її хватай…
На землі, під самим небом,
Розіславсь таємний край.
Вчитель:
Сьогодні
у нас незвичайний урок,
Сьогодні
ми зробимо ще один крок
В країну
відому, в країну чудову,
Що нас
чекає й збагачує мову.
Країна
цікава, тож парти свої
Перетворіть у всюдиходи малі.
Всі
сядьте рівненько, уважно працюєм
І миттю в
країну оту помандруєм.
Діти,
казка найпопулярніший і найпоширеніший у світі жанр усної народної творчості. У
своїй торбині вона несе вічні істини, загальнолюдські цінності.
У казці завжди добро, мудрість, краса, любов,
справедливість перемагають зло і потворність – вона завжди має щасливе
закінчення.
На мою
думку, немає жодної людини, яка б не любила казок. Вважаю, що любите їх і ви, а
тому пропоную здійснити мандрівку у казкову країну. Подорожуючи, ми пригадаємо
вже вивчені казки, поспілкуємося із дійовими особами та проведемо деякі мовні
дослідження. А цікавитиме нас, перш за все, якими ж реченнями спілкуються
казкові герої, які розділові знаки слід ставити в кінці тих чи інших речень.
ІІІ. Повідомлення теми й мети
уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Гра «Бліц».
- Пригадайте, що таке
речення?
- Які є речення за метою
висловлювання?
- Наведіть приклади
розповідного речення.
- Які речення називаються
окличними?
- Наведіть приклад.
- Що виражають спонукальні
речення?
2.
Картинна галерея.
На екран спроектовано портрет «Українська
дівчина» В.Маковського,
інші ілюстрації до казок.
Бесіда:
-
Портрет якої
дівчини перед вами?
-
Кого нагадує вам ця дівчина?
-
Із яких казок ці ілюстрації?
3. Мандрівка.
Вчитель:
Отже, діти,
вирушаємо в мандрівку. Здійснити нам її допоможе дівчинка Маруся із уже відомої
вам казки «Мудра дівчина». Разом з нею
ми помандруємо до лісу та зупинимося на чудових галявинах, їх ми на карті
відшукали три, а щоб не заблукати в цьому казковому царстві, умовно назвемо їх:
Питальна, Розповідна, Спонукальна.
(Клас
поділено на три групи, кожна з яких робить зупинку на окремій галявині).
І галявина
«Питальна» (1 група).
ІІ галявина
«Розповідальна» (2 група).
ІІІ галявина
«Спонукальна» (3 група).
Завдання для 1 групи:
Із казки «Мудра дівчина» вибрати та
зачитати уривок, у якому
якнайбільше питальних речень (читання
за особами).
Завдання для ІІ групи:
Із казки «Фарбований лис» вибрати та
зачитати уривок, у якому
переважають розповідні речення (читання
за особами).
Завдання для ІІІ групи:
Із казки «Про Жар-птицю та Вовка»
вибрати уривок із спонукальними
реченнями (читання за особами).
Завдання для всіх груп:
Чотири речення виписати в зошити та
пояснити розділові знаки.
Фізкультхвилинка ( музичний супровід) :
Встати.
Вправу дружно почали,
Нахил вліво –
раз, два, три!
Повертаємося
вправно,
Все виконуємо
гарно.
Вліво, вправо
повернулись,
Один одному всміхнулись.
Ось розминці
вже кінець,
Хто старався
– молодець!
4. Вправа «Вибери мене».
Кожна група одержує картки, учні
записують тільки ті речення, які
стосуються їх «Галявини» та
підкреслюють граматичну основу.
Казка – один з основних
жанрів народної творчості. Вона виникла дуже давно. Казка з давніх- давен
відображала віру й сподівання людей на краще життя. Хто є дійовими особами
казок? Хто і що перемагає в казках? Що означає «виразно прочитати казку»? Пам’ятай!
Ти маєш артистичні здібності. Потренуйся переказувати казку кілька
разів. Навчися вимовляти правильно кожне слово. Люби казки і читай їх.
Учні від кожної групи
зачитують виписані речення.
Вчитель:
Наша
провідниця Маруся дівчина мудра і ось, коли ми сіли перепочити,
вона загадала
нам таку загадку:
Росте в саду веселиця
На вітрі листя стелиться,
На кожній гілці ягідка,
Що ягідка, то й загадка –
цяцькована, мудрована,
У кісточці захована,
Зриваю всім по ягідці,
Загадую по загадці.
5. Робота в парах між
групами.
Загадування та розгадування загадок.
1. Що у світі найбагатше?
2. Летіла птиця по синьому
небі, розпустила крила і сонце закрила.
3. Хто найвірніший хазяїну?
4. Хто на собі ліс носить?
5. Не золоте, а найдорожче.
6. Хто завжди правду каже?
7. Кожний скільки хоче бере,
а все залишається.
8. Що за птах, що в чужі
гнізда свої яйця кладе?
6. Літературна вікторина.
Маруся
попросила допитливих учнів виконати останнє завдання уроку. Визначити, якої
казки стосується дане прислів’я та пояснити його значення.
-
Краса душі - дорожча за золото та скарби. – 1 група.
-
Людина - творець
свого щастя. – 2 група.
-
Що посієш, те й пожнеш. – ІІІ група.
VІ . Підбиття підсумків
уроку.
VІІ. Оцінювання знань.
VІІІ. Домашнє завдання.
Прочитати одну із казок, пояснити, чим вона вам сподобалася.
Виписати 6 речень з різними видами висловлювання.
Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення на тему «З біографії
розділових знаків».
Урок 5
Урок – дослідження.
Тема. Тире між підметом і присудком.
Розділові знаки в кінці
речень (повторення).
Пунктуаційна помилка та її
умовне позначення (практично).
Мета:поглибити й систематизувати
знання п’ятикласників про види речень за
метою висловлювання й
інтонацією; про головні члени
речення,
ознайомити з правилами
вживання тире між підметом і
присудком; розвивати вміння
ставити й обґрунтовувати розділові знаки в
кінці речення; сформувати
поняття про пунктуаційну помилку;
виховувати шанобливе
ставлення до рідного слова.
Обладнання: підручник, таблиця,
комп’ютер, проектор.
Тип уроку: урок засвоєння нових
знань..
Перебіг
уроку.
Нехай же слово, слово золоте,
Печалиться, сміється і цвіте!
Р. Лубківський
І. Організаційна частина.
Урок почнемо без зупинки
З орфографічної хвилинки.
Міні-диктант.
Сім’я, м’який, здоров’я, в’ється, матір’ю, подвір’я, від’їзд, свято, буряк,
з’їхати, пір’я, цвях.
Гра
«Незакінчене речення».
1. Апостроф ставиться, якщо…
2.
3.
4.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бліц-турнір.
-
Які є речення за метою висловлювання?
-
Яке речення називається розповідним?
-
Які розділові знаки ставляться в кінці розповідного
речення?
-
Які речення називаються питальними?
-
Які речення називаються спонукальними?
-
Які розділові знаки в кінці спонукальних речень?
-
Наведіть приклад окличного речення.
-
Що називається підметом?
-
Що називається присудком?
-
Чим виражаються головні члени речення?
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
1. Гра «Я – дослідник».
Клас поділено
на три групи, кожна група отримує картку із завданнями (завдання підібрано
диференційовано). Учні повинні знайти та підкреслити підмет і присудок,
визначити, якими частинами мови вони виражені.
І група.
1. Недбалість – мати ледаря
(народна творчість).
2. Обережність – мати
мудрості (народна творчість).
3. Книги – морська глибина
(І.Франко).
4. Життя без книги – хата
без вікна (Д.Павличко).
5. Сім мінус три – чотири.
6. Двічі по два – чотири.
ІІ група.
1. Книжку читати – розуму набирати (народна
творчість).
2. Життя прожити – не поле
перейти (народна творчість).
3. З ремеслом дружити – в
житті не тужити (народна творчість).
4. Нічим не турбуватися –
значить не жити, а бути мертвим (Г.Сковорода).
ІІІ група.
1. Кожне слово – це ніби
діамантова намистинка (В.Сухомлинський).
2. Слово – то дивний твір
людини (В.Сухомлинський).
3. Сміле слово – то наші
гармати (П.Грабовський).
4. Синтаксис – то душа мови
(М.Рильський).
5. Сумління – ось найкращий
порадник (народна творчість).
На екран спроектовано таблицю.
Завдання учням.
Кожна група
повинна вибрати правило, яке стосується їхньої картки.
Робота з
таблицею « Тире між підметом і присудком»
Тире ставиться
|
якщо підмет
і
присудок виражені
називним
відмінком
іменника
або
числівника
|
якщо один
або
обидва
головні члени
речення
виражені
неозначеною
формою
дієслова
|
перед
вказівними
частками:
це, то, ось,
якщо вони
стоять перед
Присудком,
вираженим
іменником
|
Кожна група, розглянувши таблицю, пояснює
правило вживання тире
відносно до своєї картки.
2. Творча робота.
Диктант-фантазія.
Один із учнів каже заголовок (наприклад «Мова –
душа народу»). Далі учні додають по реченню, щоб вийшов зв’язний текст. Колективний
аналіз тексту із огляду на орфографію і пунктуацію.
3. Робота в парах.
Учні обмінюються зошитами, перевіряють
написане та виявляють допущені
помилки. Окремі учні зачитують свої тексти.
4.Слово вчителя.
Вчитель коментує допущені помилки на
вживання розділових знаків та
пояснює, що така помилка називається
пунктуаційною і при виправленні
позначається V.
Фізкультхвилинка.
Лапки в боки, вушка
вгору,
Скачуть білочки по бору,
Спритно роблять вільні
вправи,
Притомилися звірята –
І пішли відпочивати.
І V. Розвиток безперервної пізнавальної активності учнів.
1. Повідомлення учня «З біографії розділових знаків».
Кома і крапка –
найдавніші розділові знаки. Вони з`явилися в друкованих
книгах шістнадцятого століття.
Кома – слово з
латинської мови. У латинській мові воно мало таке значення: кую, б`ю, відсікаю, відрубаю,відділяю. Крапка – це переклад
латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація,
пунктир, пунктуальний, пунктограма.
Тире – слово французьке. Означало воно у
французькій – тягти. Першим застосував цей розділовий знак Карамзін на початку
дев’ятнадцятого століття.
Апостроф –
наймолодший правописний знак нашого письма. З`явився
він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва
знака взята з давньої грецької мови. Там вона означала: кривий , зігнутий,
повернутий.
Учні роблять висновок
про необхідність
вживання в українській мові всіх
розділових знаків.
2. Пояснювальний диктант.
Ой, яка чудова українська мова !
Слово – дивний витвір людини.
Плекатимеш мову – цвістимуть слова.
Чи бачиш ти красу довкола?
Рідна мова не степ, не хата, а народу мого душа.
Вивчайте, любіть свою мову.
Завдання.
Визначити вірогідність допущеної пунктуаційної помилки.
3. Уявна подорож в казкову
країну.
Вчитель:
Діти,
пропоную вам здійснити уявну подорож в королівство
Синтаксису і Пунктуації.
Завдання .
Прослухавши казочку , ви маєте дати відповідь на запитання:
«Який розділовий
знак найважливіший?».
Казка.
Розділові
знаки дуже любили Пунктуацію, і кожен з них хотів бути її правою рукою.
Засперечались якось вони, хто з них найголовніший.
-
Я головний – голосно заявив Знак Питання. Я після
речення, цитати вмощуся, схожий на гачок. Всіх вас примушую запитувати, а сам
ні пари з уст – мовчок. А без питань люди не можуть розмовляти.
А ось виступив знак стрункий, мов спис
він над крапкою завис, спонукає нас до поклику, а звемо ми його – Знак Оклику.
-
Це не ви, а я головний. Це я даю людям радість.
Знітилась маленька Крапка і шепче про
себе:
-
Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню. А
при читанні , коли треба, й людини мову зупиню.
Маленькі сестрички Коми переглянулись
між собою.
Як це без них може обійтись королева
Пунктуація?
Тут в суперечку Розділових знаків вступив
король Синтаксис…
Вчитель.
Діти, продовжіть казку, що порадив Синтаксис розділовим знакам?
(Учні роблять
висновок. Усі розділові знаки важливі. Людині без них не обійтися. А крім того,
треба знати, де який використовувати.)
V. Підбиття
підсумків.
VІ.
Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє
завдання.
1. Виписати з художнього
тексту п’ять речень із вживанням тире між
підметом і присудком.
2. Вивчити теоретичний матеріал
підручника.
3. Індивідуальне завдання:
вивчити 5 прислів`їв про сім`ю.
Урок
6
Гостина « У
мовної сім’ї»
Тема. Другорядні члени
речення: додаток,означення, обставина.
Додаток
(питання, на які відповідає додаток; позначення
додатка
в реченні).
Мета: поглибити знання учнів
про другорядні члени речення; формувати
навички
розпізнавання їх у реченні; дати поняття про поширені та
непоширені речення; формувати загальнопізнавальні вміння
ставити
запитання до другорядних членів речення, розрізняти
додатки, удосконалювати вміння робити
синтаксичний аналіз
речень;
виховувати почуття любові та поваги до батьків.
Обладнання: підручник, комп`ютер, проектор, таблиця «Другорядні
члени речення».
Перебіг уроку
«Щоб добре знати дітей,
треба добре знати сім`ю».
В.Сухомлинський
І. Організаційна частина.
Ви почули всі дзвінок?
Починаємо урок.
Кожен з вас приготувався
Якнайкраще постарався.
Перед вами цікаві завдання,
Тож бажаю успіхів у навчанні!
ІІ. Актуалізація опорних
знань учнів.
Міні-диктант.
Дівочі
віночки.
Україна – рідна
мати. Здавна тут панують народні звичаї. На свято Івана Купала дівчата плетуть
віночки та прикрашають ними себе. З синіх волошок, з білого ромен- зілля,
чорнобривців, з дикої рожі й червоного квіту маку. І неодмінно мав зеленіти в
ньому хрещатий барвінок – символ тривалого чистого кохання.
Завдання.
1. Прочитати і визначити, чи
є записане текстом? Пояснити чому.
2. Визначити стиль та тип
мовлення.
3. Пояснити вживання тире.
Релаксація .
-
Діти! Заплющіть очі, розслабтеся. Ви все вмієте, ви все
знаєте, ви розумні й творчі. Покладіть долоню на серденько. Б’ється серденько,
б’ється. Таке маленьке, а так багато працює. Ось і ми плідно попрацювали і
відпочиваємо, але на нас чекають ще
багато завдань.
Розплющіть
очі, привітно подивіться на сусіда по
парті, усміхніться.
-
Діти! Активно включаємося в роботу.
ІІІ.
Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Психологічна настанова
щодо вивчення теми.
Бесіда за запитаннями.
-
Що найдорожче для кожної людини?
(життя,
гроші, здоров`я, сім`я)
-
Яка сім`я, на вашу думку, є
щасливою?
(це повна сім`я: тато, мама,діти)
-
Яку роль виконують батьки у сім`ї? Головну чи другорядну?
( головну)
-
А хто виконує другорядну роль?
(діти)
-
А чи можемо ми перенести дію сім`ї на мову?
(так)
-
Отже, ми з вами зараз вивчаємо речення. пригадайте
головні і другорядні члени речення (підмет, присудок).
2. Робота в парах.
Дослідження-зіставлення
синтаксичних конструкцій.
На екран
висвітлено таблицю.
1. Я люблю.
|
1. Я люблю свою сім`ю.
|
2. Ми живемо.
|
2. Ми живемо дружно.
|
3. Мати – берегиня.
|
3.Рідна мати – берегиня.
|
4. Батько – годувальник.
|
4.Батько – годувальник родини.
|
Завдання.
Розглянути, дослідити і визначити, які речення є
поширеними, а , які -непоширеними.
(учні роблять висновок, що поширеними є речення, у яких,
крім головних, є другорядні члени речення)
3. Слово вчителя.
Другорядні члени речення поділяють на додатки, означення
та обставини.
Робота з таблицею «Другорядні
члени речення».
Додаток
|
Означення
|
Обставина
|
предмет
|
ознака предмета
|
Вказує на
місце, час, причину, мету,
спосіб дії
|
питання непрямих
відмінників іменника
|
який? чий? котрий?
|
як? де? коли? куди? звідки? чому? з якою метою?
|
іменник, займенник,
інші частини мови
|
прикметник,
займенник,прислівник, інші частини мови
|
іменник з прийменником,
прислівник, інші частини мови
|
Душа тужить за просторами степу.
(О. Гончар)
|
На нього повіяло густим настоєм трав і серпневим
сонцем . (В.Шевчук)
|
Над кручею, за садом, на горі розквітла яблуня. (О.Ольжич)
|
Продовження
бесіди про сім`ю.
-
Діти, як ви думаєте, хто в реченні може виконувати роль
батьків?
(підмет і присудок)
-
А хто може бути їхніми дітьми? (додаток, означення,
обставини)
-
Для батьків найголовніше в їхньому житті – це діти.
Батьки пишаються ними і завжди намагаються розповісти про них щось гарне. І,
звичайно, діти завжди схожі на своїх батьків.
-
Отже, давайте ми поспостерігаємо і вияснимо, чи схожий
Додаток – найстарший син - на свого батька Підмета?
Фізкультхвилинка (музичний супровід).
Встаньте,
діти, посміхніться,
Землі нашій
поклоніться
За щасливий
день вчорашній
І до сонця
потягніться,
В різні боки
нахиліться,
Веретеном
покрутіться,
Раз
присядьте, два присядьте
І за парти
тихо сядьте.
4. Робота в зошитах.
Три учні біля дошки.
Завдання. Провідміняти іменники:
родич, батько, син. Визначити підмет, на яке питання він відповідає?
Очікуваний результат (відповідь учнів).
Отже, якщо іменник відповідає на питання називного
відмінка – це підмет, а іменники , які відповідають на питання всіх відмінків,
крім називного і кличного, є додатками.
Поясніть в чому схожість та відмінність між підметом і
додатком або, як ми їх сьогодні називаємо, між батьком і сином.
5. Усвідомлення здобутих
знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з
теми.
Виконання творчих вправ.
На екран
спроектовано речення.
1.Переписати речення, підкреслити головні члени. Визначити в
реченнях
додатки, підкреслити їх пунктиром.
1. Я охоче допомагаю
батькам.
2. Про свята вчись в бабусі
пам’ятати.
3. Мама мені вишила квітами
сорочку.
4. Від добрих батька й
матері піде й добра дитина.
5. Душею кожної сім’ї є
мама.
6. Мама – скринька добрих
порад.
2. Доповнити
речення, користуючись словами з довідки.
Підкреслити підмети, присудки й додатки.
З’ясувати відмінки
іменників.
1). Впорав
чоловік (що?)…
2). Посіяв на
полі (що?)…
3). Виріс
славний льон і вкрився (чим?)…
4). Сонечко
світило (на що?) тепленько, хмарка кропила (чим?)…
Довідка: дощик, льон, дитина, поле, цвіт.
3. Евристичний диктант.
Вчитель диктує перше слово і ставить
запитання, а діти дописують
свою відповідь, коментуючи свою думку.
1. Дякую
(кому? за що?)…
2. Думаю (про
кого? про що?)…
3. Розраховую
(що? на кого? на що?)…
4. Підтримую
(кого? в чому?)…
5. Вчуся
(чому? у кого?)…
6. Планую
(що?)…
7. Пропоную
(що?)…
VІ. Підбиття підсумків.
Бесіда-експеримент.
-
Спробуйте розказати про свою сім’ю реченнями, що
складаються лише із головних членів. Який висновок можна зробити про роль другорядних членів у
мовленні?
-
Назвіть другорядні члени речення.
-
Скажіть, який член речення називається додатком?
V. Домашнє
завдання.
1. Вивчити
теоретичний матеріал. Другорядні члени речення. Додаток.
2. Скласти і
записати пари речень зі словами: сім`я, мати, батько, діти,
щоб у першому реченні слово виступало підметом, у другому -
додатком.
Урок 7
Гостина «У мовної см’ї »
( продовження)
Тема. Означення (питання, на які відповідає означення;
умовне позначення
його в реченні).
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени
речення; формувати
навички розпізнавання їх у реченні;
дати глибинне поняття про
означення; удосконалювати вміння
робити синтаксичний аналіз
речень; виховувати любов до рідного
краю, сприяти морально-
етичному розвиткові особистості.
Обладнання : підручник, таблиця «Другорядні члени речення»,
картина Катерини Білокур «Сніданок».
Перебіг уроку
Як тебе прославити, рідна земле?
Не
одною квіткою змалювати,
не одним кущем, чи деревом,
а всю тебе показати, - широку, прекрасну
й родючу?
К.Білокур
І. Організаційний момент.
Ось дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо –
Працювати починаймо!
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності.
Ми сьогодні, друзі, з вами
Познайомимось з словами,
Що ясніють в нашій мові,
Наче зорі світанкові.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й
завдань уроку.
Оголошення епіграфа уроку,
робота з епіграфом.
Повідомлення учня.
Катерина Білокур - відома українська художниця . Прожила
нелегке життя. Її картини експонувалися в музеях, а сама художниця мешкала в
убогій хаті, разом із хворими батьками. Вона мріяла про часи, коли всі квіти на
землі буятимуть поряд.
Пішовши з життя в 1961 році, К.Білокур
залишила людям безцінну спадщину – свої дивовижні картини, що сповнюють серце
любов’ю до рідної землі.
І V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
п’ятикласників.
1. Гра «Незакінчене
речення».
2. Підмет – це…
3. Додаток – це…
4. Присудок – це…
5. Поширене речення – це…
2. Робота з картками.
Завдання: у поданому тексті
підкреслити головні члени речення та додатки.
Давня легенда розповідає. На світанку нашої землі Бог
оглядав творіння рук Своїх. Натомившись,
вирішив відпочити і разом з ангелами спустився на землю. Ця земля була багатою
на сонце, звіра та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. Всюди
зустрічали Його хлібом і сіллю. Він став часто навідуватись сюди зі словами:
-
Рушаймо в край!
Кажуть, з
того і пішла назва нашої держави: Україна.
(Народна творчість).
3. Слово вчителя.
Діти, пригадаймо, про що була мова на
попередньому уроці?
(Про сім’ю, про речення).
Отже, сьогодні ми продовжуємо
знайомство із членами родини під назвою
«Речення». Ми з вами вивчили, що Додаток
- це старший син
батька-Підмета.
Сьогодні говоритимемо про меншого сина
цієї мовної сім’ї – Означення.
1. Робота з таблицею. «
Другорядні члени речення» (таблиця на дошці).
2. Відтворення теоретичних
відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці.
-
На яке питання відповідає означення?
-
На що вказує означення? (на ознаку предмета)
-
З якими словами пов’язується означення в реченні?
Фізкультхвилинка(музичний супровід) .
Довгоногий
чорногуз
У болоті
загруз.
Будемо його
рятувати –
За хвостика
витягати.
Щоб не плакав
чорногуз,
Що в болоті
загруз,
Хай летить
собі на волю,
Хай шукає
кращу долю.
Вчитель: А тепер умовно
перенесемося у сім’ю Речення і
поспостерігаємо, як же члени цієї родини
єднаються між собою.
Чим же
схожі два брати – Додаток і Означення ?
(Додаток вказує на предмет, а Означення - на
його ознаку).
3. Творче спостереження з елементами аналізу.
На екран спроектовано слова (назви предметів).
Завдання: дібрати до них означення з довідки і записати в
зошитах.
Проаналізувати, яку роль відіграє означення у нашому
мовленні?
(Висновок учнів: означення робить нашу мову милозвучною,
багатою, барвистою).
Назва
предмета
|
Ознака
|
мама
тато
Земля
хата
життя
серце
дівчина
хлопець
село
|
Довідка:
рідна, добра, лагідна,
турботливий, працьовитий,
мужній,
родюча, квітуча,
батьківська,
біла, тепла, затишна,
веселе, безтурботне,
щасливе,
гаряче, щире, любляче,
ніжна, струнка, вродлива,
сміливий, дужий, гарний,
українське, рідне, гарне.
-
Отже, яка різниця між додатком і означенням.
-
Якою частиною мови
виражається означення? (прикметником)
Але, крім
прикметника, означення може виражатися іменником, займенником.
Колективне створення схеми «Означення».
Виражає ознаку предмета
(його якість, ознаку за
приналежністю)
 |
Відповідає Виражається
прикметником,
на
запитання
іменником або займенником
Який? Яка? Яке? Означення у непрямому відмінку,Чий? Чия? Чиє?
інфінітивом
Котрий?
Пов’язується з підметом або
іншими другорядними
членами (додатком або обставиною)
Релаксація.
Закрийте очі, уявіть собі ту квітку, на
яку, як вам здається, ви схожі. (Включається музика). Розгляньте її трохи
краще, а тепер розплющіть очі і розкажіть нам, що ви уявили і чому?
VІ. Формування практичних
умінь та навичок.
1. Виконання вправ (письмово).
Робота з картками.
Подані речення поширити самостійно
добраними означеннями.
1. Закінчується…осінь.
2. Дні стають…
3. Птахи відлітають….краї.
4. Все частіше
насувають…хмари.
5. Скоро землю вкриє…сніг.
2. Орфоепічна
хвилинка (учень читає рядочки вірша).
Визначити означення із прослуханих
рядочків.
Красивий,
щедрий рідний край
І мова наша
солов`їна,
Люби, шануй,
оберігай
Усе, що
зветься Україна.
3.Пояснювальний диктант.
Завдання.
Визначити означення і додатки.
У кожної
людини є рідна домівка.
Хата моя,
біла хата,
Рідна моя
сторона,
Пахне
любисток і м`ята,
Мальви
цвітуть край вікна.
В хаті
спокійно й затишно,
Вечір десь
бродить в гаю.
Мати
задумливо й ніжно
Гладить
голівку мою.
Анатолій Пашкевич
4. Картинна галерея.
Робота з картиною Катерини Білокур
«Сніданок».
(На екран
спроектовано картину «Сніданок» К. Білокур.)
Завдання.
Усно описати картину, використовуючи
означення.
VІІ.
Підбиття підсумків.
Гра «Мікрофон».
-
Сьогодні на уроці я дізнався…
-
Мені сподобалось…
-
На мою думку, сім`я це…
-
Мовна сім`я це…
VІІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати параграф підручника.
2. Використовуючи означення, написати твір-мініатюру «Моє село –
найкраще місце на землі».
Індивідуально. Продовжити складати казочку про другорядні члени
речення.
«Донька - Обставина».
Урок 8.
Гостина « У мовної сім’ї »
(продовження)
Тема. Обставина (питання, на які відповідає обставина; умовне
позначення
обставини в реченні).
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення;
формувати
навички розпізнавання їх у реченні;
дати ширше поняття про обставину;
удосконалювати вміння робити
синтаксичний аналіз речень; виховувати
культуру мовлення та спілкування.
Обладнання: підручник, таблиця «Другорядні члени речення»,
комп’ютер, проектор.
Перебіг уроку.
Мово моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену,
Просту, домашню, звичну.
В.Бичко
І. Організаційний момент.
Стій, друже, зупинись,
Ти у класі не крутись !
Дзвоник кличе всіх за парти,
Знання міцні здобувати.
ІІ. Актуалізація мотиваційних резервів п’ятикласників з теми.
1. Дидактична гра.
До поданих слів дібрати означення.
Україна…
Київ…
Дніпро…
Слово…
Мова…
ІІІ. Робота з епіграфом (визначення означення).
ІV. Оголошення теми та мети уроку.
1. Робота з таблицею «Другорядні члени речення».
2. Колективне складання
продовження казки про мовну сім’ю. Учні зачитують свої варіанти (домашнє
завдання).
Очікуваний результат.
Обставина – це донька
головних членів речення. Вона була дуже розумною, допитливою дівчинкою. Її все
цікавило, вона задавала батькам багато різних запитань: Як? Де? Куди? Коли?
Звідки? Для чого? Чому? За якої умови? Незважаючи на що?...
Зі своїми батьками та братами вона поводила
себе чемно, люб’язно, тому що обійтися без них вона не могла, адже вони давали
відповідь майже на всі її запитання.
V. Виконання системи творчих завдань.
1. На екран спроектовано
текст.
Завдання: виписати обставини, визначити, на які питання
вони відповідають. Пояснити значення прислів’їв.
1. Язик до Києва доведе.
2. Працюй ударно - житимеш
гарно.
3. Одна бджола мало меду
наносить.
4. Вдома і стіни гріють.
5. Лихо приходить тихо.
6. Не кидай слова на вітер.
2. Робота в парах.
Інтелектуальна гра з сигнальними картками.
Один учень добирає словосполучення, другий – запитання,
на які відповідає обставина.
Почули тут (де?)
Крикнув з жаху (чому?)
Сказав для сміху (для чого?)
Склав удвоє (як?)
Не знайшов ніде (де?)
Їдемо вниз (куди?)
Зустрів вдень (коли?)
Дуже злий (в якій мірі?)
Зітхне з спросоння (чому?)
3. Слово вчителя.
Бесіда
-
Що ми називаємо обставиною?
-
На які питання відповідає обставина?
-
Як підкреслюється обставина в реченні?
Отже, діти, ми продовжуємо гостину в
нашої Обставини.
Вона люб’язно
запрошує нас до свого чудового палацу Синтаксичного Розбору.
Перед вами завдання: з поданого тексту
визначити всі вивчені вже вами члени речення та підкреслити їх.
Веселково,
сонцедайно рідна мова скрізь луна.
Тут під хмари
зліта легко, там у хвилі порина.
Світло і
радісно на серці од слова рідного сього.
Щиро так воно
заб’ється, як почує десь його.
Фізкультхвилинка
Трава низенька-низенька,
Дерева високі – високі,
Вітер дерева колише, гойдає,
То праворуч, ліворуч нахиляє,
То вперед, то назад.
Пташки летять, відлітають,
А діти тихенько за парти сідають.
4. Робота в групах.
В палаці побували,
а зараз Обставина запрошує нас на прогулянку Лексичною алеєю (вправа на
повторення). Для виконання її завдань об’єднаємось в три групи по чотири учні.
1. Доберіть синоніми до слів
(учитель роздає картки із словами)
1- гр. 2-гр. 3-гр.
неподалік зліва убого
гаряче донизу нетяжко
важко поруч справа
інколи добре згори
2. Доберіть антоніми до
слів:
там ніде легко
донизу отам ніколи
колись холодно ліворуч
зліва рівно швидко
VІ. Рефлексія.
-
Для чого вивчають речення?
-
Я знаю…
-
Речення – це…
-
Поширені речення – це…
-
Я вмію визначити…
-
Другорядні члени речення – це…
-
Обставина відповідає на запитання…
-
Під якою назвою ми вивчали мовну сім’ю протягом трьох
уроків? (Речення)
-
То хто ж з мовної сім’ї відіграє головну роль, а хто -
другорядну?
VІІ. Мить творчості.
Учні закінчують складання казочки про
мовну сім’ю та роблять висновок,що всі члени, як головні так і другорядні, є
важливі і необхідні в світі Синтаксису і Пунктуації.
VІІІ.
Домашнє завдання.
Підготувати лінгвістичні повідомлення
в групах на теми:
Перша
група. Додаток. Повторити іменник як частину мову.
Друга група. Означення. Прикметник як частину мови.
Третя
група. Обставина. Прислівник як
частину мови.
Урок 9.
Урок - змагання
Подорож просторами
країни «Синтаксис»
Тема. Способи вираження означення, додатка й
обставини.
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени
речення, їхню
стилістичну роль у зв’язному
висловлюванні; формувати
загальнопізнавальні вміння ставити
запитання до другорядних
членів речення й виділяти їх умовними
позначками, визначати їхню
синтаксичну роль і спосіб
морфологічного визначення; за допомогою
мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати
почуття любові до рідного краю.
Обладнання: підручник,комп’ютер, проектор.
Перебіг уроку.
…Всюди добре, а вдома
Краще, кажуть, стократ.
Іван
Гнатюк
І. Організаційна частина.
Пролунав уже дзвінок,
Починаємо урок.
Гарний настрій не втрачаймо,
В подорож вирушаймо!
ІІ. Учитель:
Україна – золота чарівна сторона. Земля
рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали
люди, щоб висловити свою любов до краю,
де народилися і живуть. Пізнати історію рідного краю, рідної мови нам
допомагають книжки; самобутня творчість нашого народу; мелодійні пісні та думи,
колоритні коломийки та ліричні хороводи; чарівний світ казок.
Сьогодні ми помандруємо у казковий світ мови
й водночас систематизуємо й узагальнимо знання з синтаксису.
Отже, нам час вирушати в подорож
безмежними просторами слів та речень. А «кожне слово – це ніби діамантова
намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови». тож будемо нанизувати
свій разок «словесного намиста». Для цього помандруємо просторами Синтаксису.
До подорожі готові дві команди.
Журі оцінює їх виступи.
(Діти обирають капітанів та придумують
назву для своєї команди).
І. Актуалізація знань учнів.
Мовна розминка.
Перша команда «Мрійники»
(Відповідь на кожне запитання оцінюється 1
балом) .
-
Що таке синтаксис?
-
Що таке словосполучення?
-
Чим відрізняється словосполучення від речення?
-
Що таке граматична основа речення?
-
Назвіть головні і другорядні члени речення.
Друга команда «Романтики»
-
Дайте визначення підмета.
-
Дайте визначення присудка.
-
Додаток це…
-
Обставина це…
-
Означення це…
ІІ. Мандрівка просторами Синтаксису.
Оголошення теми та мети уроку.
Учитель.
Отже, діти, які знання ми
повинні здобути сьогодні на уроці?
Для того, щоб вирушити у подорож, нам потрібно ознайомитися з картою
маршруту.
Кораблі! Шикуйтесь
до походу!
Мрійництво!
Жаго моя! Живи!
В океані
рідного народу
Відкривай
духовні острови!
1.
Зупинка «За
підказкою – до домашнього завдання». (5 б)
Кожна команда робить лінгвістичне повідомлення (учням
було роздано випереджувальне завдання).
1команда «Мрійники»
- «Другорядні члени речення».
2 команда «Романтики»
- «Частини мови» (іменник, займенник, прикметник,прислівник ).
2. Зупинка «Досліджу - та розкажу».
Розгляньте таблицю « Другорядні
члени речення » та зробіть висновок, якими
частинами мови можуть виражатися
другорядні члени речення.
(5 б)
3.Зупинка «Графство – Текст».
Робота в
групах. (5б)
Команди отримують картки з текстом і виконують завдання
(підкреслити другорядні члени речення та визначити, якими частинами мови вони
виражені).
Завдання для команди «Мрійники».
Зробити синтаксичний розбір 1 і 6 речення.
1. З моря набігла хвиля з
білими густими гребенями.
2. Вона почала танцювати
кругом човна.
3. В море впало кілька
здорових, важких крапель дощу.
4. Загув страшенний вітер.
5. Кинув човен угору.
6. Берег закутався в туман
та в дощ.
Завдання
для команди «Романтики».
Зробити синтаксичний розбір 2 і 3 речення.
1. Перед заходом сонця на обрії
почали скупчуватись хмари.
2. Вони поглинули вечірнє
сонце.
3. Останній золотий промінь
довго не хотів умирати.
4. Хмари здіймались вище і
вище.
5. Промінь востаннє
затремтів і непомітно розтав.
6. Ніч надходила чорна,
волохата.
Релаксація.
Уявіть собі
білий вітрильник, що гойдається на хвилях.
Він чекає
вітру.
Ви теж
гойдаєтеся на цій яхті.
Нарешті подув
свіжий вітерець.
Вам приємно.
Дуже легко дихається.
Яхта теж
легко пливе у відкрите море.
А ви
розплющуєте очі.
Повільно
переводите погляд вгору – вниз і навпаки.
Стоп. Сідайте
дуже повільно на місця.
4. Зупинка «Добери ключ» (конкурс капітанів).
Завдання для команди «Мрійники».
У поезії Т.Г.Шевченка відновити рядочки, вставивши
означення і вказати, якими частинами мови вони виражені.
Реве та стогне Дніпр… (який ?)
…(який ?) завива,
Додолу верби гне…(які ?)
Горами хвилі підійма.
Довідка: (сердитий, широкий, високі).
Завдання для команди «Романтики».
У поезії Т.Г.Шевченка відновити рядочки, вставивши
пропущені обставини і вказати, якими частинами мови вони виражені.
Тече вода…(звідки?)
Яром…(куди?)
Пишається…(де?)
Червона калина.
Довідка : (на долину, з-під явора, над водою).
5. Хвилинка – веселинка (3 б .)
Кожна команда загадує одна одній загадки. Учні повинні
відгадати їх та визначити другорядні члени речення і пояснити засоби їх
вираження.
Довідка:
1. Для команди «Мрійники».
Ой за лісом,
за пролісом золота діжа сходить.
Що це за
птиця, що сонця боїться?
Махнула птиця
крилом – закрила півсвіту чорним рядном.
2. Для команди «Романтики».
Стоїть
хлопчик під пеньком, покрив голову брильком.
Не золото, а
найдорожче.
Літом
одягається, а на зиму одежі цурається.
6.Асоціації (3 б).
Гей, нові Колумби й Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри й океани,
Бухту спокою облизує прибій.
Завдання.
Які почуття й думки викликають у вас ці рядочки?
ІІІ. Журі оцінює команди.
ІV. Підбиття підсумків.
Гра «Незакінчене речення».
-
На уроці я дізнався…
-
Мені сподобалось…
-
Я запам’ятав…
-
Я вважаю…
V. Домашнє завдання.
Підготуватися до контрольної
роботи.
Повторити теоретичний матеріал
з підручника.
Написати твір-мініатюру в
художньому стилі на тему «Якби я впіймав
Золоту рибку…»
Урок 10.
Тема.
Контрольна робота з розділу «Словосполучення. Речення.
Головні і другорядні члени
речення».
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань
та сформованості вмінь із теми
«Словосполучення. Речення.
Головні і другорядні члени речення»;
розвивати логічне мислення, пам'ять,
увагу; виховувати наполегливість
у навчанні.
Обладнання: тести, творчі завдання.
Перебіг уроку.
Все для мене тут рідне:
Стіни – білі, як сніг,
І віконце
привітне.
І дубовий поріг.
І.Гнатюк
І. Повідомлення теми та мети
уроку.
ІІ. Підготовча робота.
Ознайомлення із критеріями
оцінювання тестових завдань.
Проведення інструктажу щодо
виконання завдань тестового характеру.
І рівень.
Виконання учнями тестових завдань.
1. Словосполучення та
речення вивчає такий розділ науки про мову:
а) фонетика;
б) графіка;
в) синтаксис.
2. Вкажіть словосполучення:
а) народні пісні;
б) біля ставу;
в) вади і недоліки.
3. Речення є:
а) засобом вираження думки;
б) засобом називання предметів, дій;
в) поєднання звуків, з якими пов’язане
певне значення.
4. Укажи
речення, в якому неправильно визначено граматичну основу:
а) Найбільше багатство – здоров’я
б) Хай завжди світить над землею мирне сонце !
в) Стоять
теплі золоті дні.
5. Назвати
вид другорядного члена речення, що характеризує предмет з
точки зору ознаки:
а) додаток;
б) означення;
в) обставина.
6. Вказати,
яке з поданих речень є односкладним:
а) Відкрилися степові далі.
б) На полі достигали колоски пшениці.
в) Шануймо мову серцем і вустами!
ІІ рівень (3 б).
1. В поданому тексті розставити пропущені
розділові знаки,
вказати межу речень.
Наша Вітчизна
Україна столиця України Київ це чудове
місто приваблює туристів з усього світу історичні пам’ятки Києва є надзвичайно
цікавими
справжня
перлина серед них Софія Київська.
2. В поданих реченнях
підкресліть головні та другорядні члени речення, вкажіть засоби їх вираження.
Радо вітає нас рідна домівка.
Мама й тато – найдорожчі люди.
У рідному домі мама співала нам колискові пісні.
ІІІ рівень
(3 б).
1. Скласти письмовий
твір-розповідь «Рідна домівка», використовуючи речення різних стилів мовлення.
ІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІV. Робота з епіграфом уроку.
V. Домашнє завдання.
Повторити матеріал про словосполучення і
речення. 
Дуже дякую, гарні конспекти уроків, та ще й презентація є.
ВідповістиВидалити